Поради журналістам
На основі рекомендацій Global Investigative Journalism Network, World Health Organisation, The Open Notebook та Інституту масової інформації
- Скоротіть використання суб'єктивних означень, наприклад: смертельна хвороба, вірус-убивця. Вибирайте слова уважно. Те, як ви говорите, може впливати на ставлення інших.
- Використовуйте ілюстрації обережно, щоб не поширювати неправильні повідомлення. Не використовуйте фотографії реальних людей, ілюструючи матеріали.
- Пояснюйте профілактичні дії. Це може зробити вашу історію менш страшною.
- Пам'ятайте, що статистичні тексти менш страшні, ніж оповідальні.
- Уникайте «клікабельних» заголовків, не женіться за рейтингом.
- Не нехтуйте історіями, які, на вашу думку, не є захопливими.
- Уникайте стигматизації людей і регіонів, уражених вірусом. Не наголошуйте на походженні вірусу з певної країни чи міста (Китай, Італія, Чернівці), аби не налаштовувати аудиторію проти людей, пов’язаних із цими місцями.
- Підсилюйте голоси, розповіді та образи місцевих людей, які пережили COVID-19 і видужали або підтримали близьку людину, яка одужала, щоб підкреслити, що більшість людей виліковуються від COVID-19.
- Показуйте людей, які протистоять епідемії. Лікарів, медсестер, службовців Міністерства охорони здоров’я, фармакологів, які виробляють вакцини, генетиків та інших фахівців. Дозвольте їм розказати про успішні результати роботи та плани з перешкоджання поширення коронавірусу.
- Акцентування на пошуку вакцини та лікування може посилити страх і створити враження, що ми не в змозі зупинити інфекцію. Натомість необхідно поширювати інформацію про основні методи профілактики, симптоми COVID-19 та випадки, коли потрібно шукати медичну допомогу.
- Комунікуйте з читачами у соцмережах, відповідайте на їхні запитання, діліться посиланнями на свої матеріали. Контент про епідемію, якому можна довіряти, зараз дуже важливий і затребуваний.
- Відмовтеся від слів «не панікуйте» - вони лише посилюють паніку. Заспокойте людей, що бути стурбованим у цій ситуації нормально, бо вона непередбачувана і непрогнозована. Але далі надайте факти про хворобу й інформацію про профілактику.
- Не бійтеся казати чесно, що людству відома ще не вся інформація про вірус, адже він новий і поки що не до кінця досліджений. Але науковці працюють над тим, щоб якнайшвидше приборкати його.
- У контексті до свого матеріалу пояснюйте, як працює система охорони здоров’я, що таке віруси, як діє імунна система тощо. В умовах інформаційного дефіциту навіть люди, які раніше ігнорували новини, відкриті до цих фактів та цікавляться цими темами.
- Не забувайте щоразу пояснювати терміни або давати посилання на словничок з простими і зрозумілими тлумаченнями. Зараз у новинах багато специфічної медичної термінології, незрозумілої людям. І навіть слова «пандемія» чи «обсервація» зрозумілі не для всіх.
- Не бійтеся повторюватись у своїх поясненнях. Чим більших масштабів набуває ситуація, тим більше з'являється зацікавлених людей, які розуміють серйозність проблеми. Що ближче вірус підбирається до домівок людей, то більше у них з’являється запит на пояснення того, що відбувається.
- Знайте межі, за які ви не готові вийти як професіонал. Не бійтеся сказати редактору «ні», якщо не готові висвітлювати певну тему чи говорити про неї певні слова.
- Збирайте якомога більше експертних думок. Але розділяйте факти і думки. Уникайте хибного балансу. Нехай говорять тільки справжні експерти. Думку лікарів та науковців не потрібно врівноважувати псевдоекспертами.
- Шукаючи факти, покладайтеся не на політичних, а на медичних експертів. Це питання науки, а не політики. Не давайте слова політикам, які намагаються маніпулювати темою коронавірусу у гонитві заробити додаткові бали на паніці. Ігноруйте людей, які намагаються нажитися на «чудодійних засобах від коронавірусу», та антивакцинаторів, які будують власні теорії змови. Звертайтеся за коментарями лише до компетентних лікарів — епідеміологів-інфекціоністів.
- Залучайте у дискусію селебрітіз і лідерів думок, які доноситимуть думку про підтримку людей, які захворіли на коронавірус. Підтримуйте проведення кампанії «герой» на честь доглядачів, волонтерів та медичних працівників, які можуть бути стигматизовані.
- Пам'ятайте, що назва коронавірусу – SARS-CoV-2, а COVID-19 – це хвороба, яку він викликає.
- Перевіряйте цифри і пам’ятайте, що не всі з них точні.
- Діліться фактами та точною, підтвердженою інформацією про захворювання: симптоми, шляхи поширення, профілактичні методи.
- Повідомляйте тільки точну і перевірену інформацію, бажано підтверджену офіційними джерелами — Міністерством охорони здоров’я чи іншими органами влади.
- Не поширювати без перевірки інформацію із соцмереж та інших сумнівних джерел.
- Киньте виклик міфам та стереотипам.
- Боріться з дезінформацією, яка плодиться в соцмережах і несумлінній пресі. Доведіть читачам, що ця інформація неправдива, надайте факти, поясніть джерела її походження та способи розповсюдження.
- Будьте обережні, цитуючи результати попередніх досліджень і невиданих наукових робіт. Попросіть академіків допомогти оцінити нові теорії та твердження.
- Розрізняйте підтверджені випадки захворювання й підозри на хворобу.
- Чітко авторизуйте всі думки медиків — ніяких «лікарі кажуть». Важливо показати, що людина, якій належить коментар, думка чи оцінка, справді компетентна у цій сфері та володіє інформацією.
- Ретельно почистіть список своїх джерел інформації. Позбудьтеся відвертих «сайтів-сміттярок», проросійських ЗМІ, які нагнітають паніку, маніпулюють думками і штучно створюють атмосферу страху у власних інтересах. Будьте обережні з локальними виданнями, які ставляться до фактів не зовсім сумлінно та не завжди перевіряють їх. Візьміть за правило: якщо ви вперше чуєте про якесь видання, відмовтеся від цього джерела інформації.
- Для перевірки фактів зверніть увагу на ініціативу Міжнародної мережі перевірки фактів, яка об’єднує 90 людей з 39 країн. До кінця лютого альянс #CoronaVirusFacts / #DatosCoronaVirus опублікував 558 перевірок фактів хвороби https://www.poynter.org/fact-checking/2020/no-race-or-religion-can-prevent-coronavirus-dont-fall-for-these-hoaxes/
- У ВООЗ є сторінка «Руйнівники міфів», яка спростовує чутки про коронавіруси https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public/myth-busters
- AFP виступив з аналогічною ініціативою під назвою «Руйнування коронавірусних міфів» https://factcheck.afp.com/busting-coronavirus-myths
- Варто подивитися, яку пораду дає First Draft, зокрема в останній статті про уповільнення поширення дезінформації та швидкі способи перевірки контенту онлайн https://firstdraftnews.org/latest/tips-for-reporting-on-covid-19-coronavirus-and-slowing-the-spread-of-misinformation/
які втратили близьких
- Ставтеся до постраждалих з гідністю. Нехай вони самі «запросять» вас у свою історію.
- Дозвольте постраждалому диктувати час і місце інтерв'ю. Дозвольте йому зайняти позицію консультанта.
- Отримайте інформовану згоду на те, як буде ідентифікований постраждалий.
- Спочатку розставте пріоритети для благополуччя і безпеки постраждалого, потім - для історії. те інформовану згоду на те, як буде ідентифікований постраждалий.
- Не ставте найскладніші питання на початку. Співчувайте і слухайте.
- Пам’ятайте, що спілкування з постраждалими може вплинути на вас.